Фактчекінг для всіх: як перевіряти інформацію за 5 хвилин

Щодня ми стикаємося з величезним потоком інформації: новини, пости у соцмережах, відео та заголовки, які провокують емоції. Але чи вся ця інформація правдива? Дезінформація, маніпуляції та фейки стають дедалі витонченішими, тому важливо вміти швидко та ефективно перевіряти факти.

У цій статті ви знайдете простий покроковий алгоритм, який допоможе вам розпізнавати неправдиву інформацію за 5 хвилин.

Крок 1: Перевіряємо джерело новини

📌 Чому це важливо? Будь-яку інформацію потрібно перевіряти на достовірність джерела. Часто фейки поширюються від сайтів, які виглядають як справжні новинні портали, але насправді не мають жодного стосунку до професійної журналістики.

🔎 Що зробити?

✅ Досліджуємо сайт:

• Перейдіть на головну сторінку порталу. Якщо там немає розділу «Про нас» або він виглядає підозріло – це привід замислитися.

• Перевірте, чи є контактні дані, імена авторів та редакції.

• Якщо сайт виглядає як копія відомого ЗМІ, зверніть увагу на URL-адресу (наприклад, "bbc.com" ≠ "bbc.news.com").

✅ Хто є автором?

• Чи є на сайті імена журналістів?

• Чи можна знайти інформацію про цього журналіста в інших джерелах?

• Якщо стаття написана анонімно, це тривожний знак.

✅ Перевіряємо фінансування та власників💡 Як дізнатися, кому належить сайт?

• Використовуйте сервіс Whois Lookup – він покаже реєстраційні дані сайту.

• Перевірте, чи згадується сайт у списках фейкових ресурсів (наприклад, у StopFake або Media Bias Fact Check).

⏳ Час перевірки: 1 хвилина

Крок 2: Перевіряємо фото та відео

📌 Чому це важливо? Фейки часто використовують старі або змінені зображення. Наприклад, фото з протестів у Бразилії можуть видати за події в Україні.

🔎 Що зробити?Перевіряємо фото через зворотний пошук:

1️⃣ Google Reverse Image Search (Google Images)

• Завантажте зображення або вставте його URL.

• Подивіться, де ще воно використовувалося раніше.

2️⃣ TinEye (tineye.com)

• Дозволяє знайти першоджерело зображення та його історію використання.

3️⃣ Forensically (forensically.net)

• Аналізує фото на предмет редагування або маніпуляцій.

Перевіряємо відео:📍 Користуйтеся плагіном InVID WeVerify (завантажити тут)📍 Розбийте відео на кадри та виконайте зворотний пошук картинок

⏳ Час перевірки: 1-2 хвилини

Крок 3: Аналізуємо зміст новини

📌 Чому це важливо? Маніпулятивні новини часто містять емоційні тригери: страх, шок, паніку або сенсацію.

🔎 Що зробити?

✅ Перевіряємо заголовок

• Чи є в заголовку слова «ШОК!», «СКАНДАЛ!», «НЕЙМОВІРНО!»?

• Чи викликає заголовок надмірні емоції?

• Чи можна замінити заголовок на більш нейтральний без втрати змісту?

✅ Шукаємо факти та джерела

• Чи вказані конкретні цифри, імена та дати?

• Чи є в статті посилання на офіційні джерела?

• Чи згадується «анонімне джерело»? (Це може бути ознакою маніпуляції).

✅ Читаємо повністю, а не тільки заголовок

• Часто заголовок не відповідає змісту статті.

⏳ Час перевірки: 1 хвилина

Крок 4: Перевіряємо цитати та заяви політиків

📌 Чому це важливо? Часто слова політиків виривають із контексту або навіть вигадують.

🔎 Що зробити?Перевіряємо оригінальне джерело цитати:

✔ Використовуйте VoxCheck – аналізує заяви українських політиків

✔ Переглядайте офіційні акаунти політиків у соцмережах

✔ Шукайте відеоінтерв’ю замість текстових цитат

Аналізуємо контекст:

• Чи є повне відео виступу?

• Чи є в інших ЗМІ альтернативне тлумачення?

• Чи подаються у статті інші точки зору?

⏳ Час перевірки: 1 хвилина

Крок 5: Використовуємо фактчекінгові платформи

📌 Чому це важливо? Вам не обов’язково перевіряти все самостійно – є ресурси, які вже зробили це за вас.

🔎 Що зробити?

🔍 Українські платформи:

✔ StopFake – перевіряє російську пропаганду

✔ VoxCheck – аналізує заяви політиків

✔ Брехунець – розвінчує фейки

🔍 Міжнародні платформи:

✔ Snopes – перевіряє чутки та міфи

✔ PolitiFact – аналізує заяви політиків

✔ FactCheck.org – перевіряє факти у світових медіа

⏳ Час перевірки: 30 секунд

Висновок: Як зробити фактчекінг звичкою?

🔹 Не вірте всьому, що бачите в соцмережах

🔹 Завжди перевіряйте джерело новини

🔹 Аналізуйте фото та відео через зворотний пошук

🔹 Використовуйте фактчекінгові сайти

🔹 Запитайте себе: «Чи ця новина викликає в мене сильну емоцію?»

 Якщо так, варто її перевірити.

🎯 Фактчекінг – це не складно, але це захищає вас від маніпуляцій. Використовуйте ці кроки, і ви більше ніколи не станете жертвою фейкових новин!